Історія лазні - Vagonka
Close
Історія лазні

Історія лазні

Де та коли виникла лазня можна сперечатися довго. У кам’яному віці мешканці холодних регіонів північної півкулі обливали водою розпалене каміння.

Кожен народ має свої традиції щодо будівництва лазні. Давньогрецький історик Геродот описав бані скіфських племен, які жили на землях сучасної України. Такі будівлі нагадували юрти. Пов’язані верхніми кінцями похилі жердини обтягували вовняною повстю. Посередині розміщували котел із водою, куди кидали розпалене каміння.

Деякі дослідники вважають, що широкої популярності лазня набула у період середньовіччя, починаючи з Ісландії. Вже потім  поширилася територією Європи, Азії та до Берінгової протоки. Доходячи до Північної Америки, повернулася до Ісландії.

Проведенні дослідження вказують на те, що племена майя використовували деяку подобу ванни понад 2000 років тому. Іспанці, досліджуючи територію Америки у XVI віці, описали, що ацтеки запозичували від своїх предків конструкцію потільної ванни, яка називається «темескаль».

Деякі Американські плем’я до сих пір практикують лазні, які мають вигляд конусоподібного низького куреня, усередині якого земля заглиблена, є ямка для нагрітого каміння. Камені нагрівають на багатті, потім їх згрібають у ямку в курені і бризкають на них водою.

Комфортні лазні будувалися в країнах Старого Сходу — Індії, Китаї, Єгипті. Дослідники стверджують, що в Стародавній Греції лікар Гіпократ деяким хворим прописував лазневі процедури.Так, у Спарті, а потім і у всій Греції, будувалися громадські лазні. Після завоювань Олександра Македонського у Стародавню Грецію, та був у Стародавньому Римі поширилися лазні східного типу з гарячими статями.

Під час правління Римської імперії потільні ванни також практикувались в Ірландії. Деякі вважають, що їх появі спонукали вікінги, які приплилі на цю територію у VIII столітті.

Навіть у Центральній та Східній Африці існували традиції, пов’язані із лазнею. Житель цих регіонів та кочові плем’я використовували ці конструкції у ритуальних та лікувальних цілях.

Тож не можна чітко визначити місце, звідки лазня бере своє коріння. Звичайно, із часом традиції будівництва та відвідування змінювались, оскільки плем’я та народи переселялися на інші території. Зараз популярними вважаються руська баня, фінська сауна, японська кам’яна ванна, римські терми, темескаль індійців.

Розквіт будівництва лазнь у Европі припадає на XIII-XVI, однак уже далі їх будівництво втратило популярність. Це пов’язано зі ставленням до лазень, як  до аморального місця, а також загрозою епідемій.

У XIX столітті інтерес до будівництва лазнь знов повернувся. На цей раз популярності набули ірландські будівлі, які увібрали в себе римські та руські традиції. З цього моменту популярності набули сауни, які використовувались при будівництві нових лазнь. У Фінляндії сауни користувалися особливою популярністю.

Деякі дослідники стверджують, що перші бані з’явилися приблизно дві тисячі років тому у старофінських народів. Як доказ — різноманітний фінський фольклор. Збереглися записи, що у саунах фіни приймали пологи, відвідували це місце невісти перед вессілям і навіть люди похилого віку перед тим, як відправитися на той світ. У епосі “Калевала” фінських богатирів називали «чоловіками сауни».