Світильник до лазні своїми руками
Щодо питання освітлення у лазні слід віднестися з відповідальністю. Світло у парильні також необхідне, як і у приміщеннях іншого призначення. Однак оскільки у лазні особливі кліматичні умови — температурні коливання та підвищена вологість — світильники слід підбирати і урахуванням цих факторів. Освітлювальні прилади потребують підвищені вимоги безпеки. Вони повинні рівномірно розсіювати світло по всій кімнаті, мінімізувати можливість контакту людини з струмопровідними частинами та лампами.
Сучасний ринок пропонує різноманітні варіанти на будь-який смак та гаманець. Тому звичайно, можна не морочитися та придбати матеріали у готовому вигляді. Та декоративне оформлення обійдеться вам набагато дешевше, якщо ви виконаєте його самостійно. Та і це додасть оригінальності, неповторності вашій лазні.
Поговоримо, як зробити світильник своїми руками.
По-перше, звернемо увагу на місце розташування та основні вимоги до цього. У більшості випадків лазню будують з деревини (зрубу чи колод). Та навіть якщо будівлю побудовано з каменю, внутрішня обробка виконана з дерева. Отже враховуючи стиль такого інтер’єру, слід конструювати світильник. У кімнатах відпочинку, предбанниках, роздягальнях — вимоги до оформлення звичайні, такі ж самі як у жилих приміщеннях. Парильні та житлові кімнати характеризуються підвищеною вологістю, тому потрібно використовувати спеціальні вимикачі та світильники. Для надійності рекомендується встановити спеціальні вологозахисні світильники.
Далі — більш детальніше розглянемо саме цей варіант освітлення.
Великий рівень яскравості не потрібен, буде достатньо підсвітка, що дозволяє виділити основні предмети та створити атмосферу відпочинку, комфорт. Найголовніший критерій — безпечність. Отже, серед основних вимог виділемо:
- відповідність до основного стилю інтер’єру приміщення;
- зручність у перемиканні;
- бути термо- та вологостійкими;
- герметичними.
Клас захисту приладів освітлення, розеток, вимикачів та розподільчих коробок — IP54 та вище. Якщо у вас є сумніви щодо вибору, ви можете звернутися за консультацією до продавців. Вони допоможуть зробити вам правильний вибір, а встановити світильник можна і власноруч.
Якщо кошти дозволяють, зверніть увагу на імпортні вироби:
світильник Tylo і Harvia — оптимальний варіант щодо встановлення навіть у верхній частині кімнати. Забезпечує захист не тільки від вологи, витримує температури від 250 до 300 градусів за Цельсієм.
Щодо ламп моделі Lindner, вони менш термостійкі. Однак вони більш доступні за ціною, прогумований корпус забезпечує надійний захист.
Гарно захищають від вологи та високих температур світильники Steinel. Вони спрощують схему проводки, підвищують надійність та рівень безпеки.
Розглянемо основні вимоги до проводки, щоб світильник для лазні відповідав усім критеріям безпеки. Серед основних:
- вологозахищений кабель марки H07RN-F або його аналог;
- у будівлі з цегли проводка розташована під штукатуркою чи у кабель-каналі;
- у дерев’яних будівлях можливий тільки варіант відкритої проводки;
- забороняється відкрита проводка на горючій основі;
- дроти заводяться у розподільні коробки тільки через гумові ущільнювачі.
Абажури та їх виготовлення.
Використовуються різноманітні матеріали, серед яких:
- скляні пляшки;
- папер чи нитки на металевому каркасі;
- дерев’яні обрешітки чи інші варіанти.
Найідеальніший варіант для дерев’яної лазні — використовувати деревину, адже світильник буде максимально гармоніювати з загальним стилем інтер’єру. Найкраще підійде дуб, бук, модрина. Ці породи не боятся вологи, а від сирості стають більш міцними.
Також слід звернути увагу на місце розташування та форму.
У парильні не прийнято розміщувати світильники на стелі. Найкращим місцем вважається — на стелі чи по кутках. Середня висота 1.8–2 м. Щодо форми — напівкругла чи п-образна.
Послідовність виготовлення дерев’яних абажурів:
- спочатку слід виміряти по горизонталі та вертикалі плафони, які встановлені у приміщенні. Зверніть увагу, абажур слід виготовляти не менш як на 5 см. більшим з кожного боку;
- для основної конструкції слід придбати дерев’яну дошку завтовшки приблизно 40-50 мм.;
- зробіть заміри заздалегідь, далі — за допомогою електролобзика випіліть с- або п-подібні основи для верхньої та нижньої частини;
- наріжте обрізки дощок необхідної довжини;
- відступіть від країв нарізаних рейок 1.5 см і просвердліть з обох країв отвори приблизно 5–8 мм.;
- встановіть обидві основи на стіл так, як вони будуть прилягати до стіни, з лівого боку приставте дошку і через отвір зробіть маркером заміри на основах. Оптимальна відстань між дошками — 1 см.
- після нанесення міток для кріплення рейок просвердліть в основі отвору тим же свердлом на глибину не більше 3 см.;
- циліндричними паличками за діаметрів отвору завдовжки 3-4 см. забіть отвори, скріплюючи рейки з основою;
- виступаючі кінці циліндрів зріжте, готовий виріб ретельно відшліфуйте наждачним папером, обробіть спеціальним розчином для вологостійкості.
Не слід використовувати як матеріал для кріплення металеві саморізи чи цвяхи, оскільки у вологому приміщенні на них з’явиться іржа, що зіпсує сам абажур.
У якості матеріалу для абажурів можна використовувати обрізані скляні пляшки. Зверніть увагу — в парильню або інші приміщення в будь-який вид герметичного світильника вставляйте світлодіодні лампи. Серед їх переваг:
- стійкі до вологи та вібрації;
- довговічні;
- мають найекономніший режим витрати енергії;
- не нагріваються під час експлуатації.
Взагалі варіантів конструювання світильників досить багато. У статті було розглянуто одні із найоптимальніших та найнадійніших.