Про систему вентиляції та її деякі особливості
Облаштована будівля може стати гарним місцем для відпочинку. Проектуючи приміщення, слід звернути увагу на вентиляційну систему, щоб у подальшому запобігти значних грошових витрат. Адже саме вентиляція забезпечує воздухообмін. Щоб у кімнаті не було влітку занадто жарко, а взимку — холодно, слід подбати про ефективність вентиляційної системи.
Також повітря у приміщенні може застоюватись, з’являтися неприємний запах, на поверхні стін вникати грибок та пліснява.
Тому правильно спроектирована система вентиляції у мансарді — важливе складове покрівельної системи.
Отже, правильно облаштована вентиляція забезпечує уникнення надлишкової вологи, створення умов необхідного провітрювання.
Вентиляція забезпечує гарні теплоізоляційні властивості, дозволяє зберегти утеплювач сухим.
Правильно організована вентиляційна система дозволяє запобігти розмноженню бактерій, появу плісняви та грибків.
Вентиляційна система також захищає покрівлю від перегріву.
Хороший продування не допускає утворення конденсату, що призводить до корозії металочерепиці. Також виключається насичення вологою натуральної черепиці, яка може полопатися від появи заморозків.
Якісна вентиляція сприяє значному скороченню витрат, пов’язаних із опаленням та кондиціюванням.
Грамотний контроль за пересуванням повітряних потоків дозволяє суттєво продовжити період експлуатації покрівельної конструкції.
Розташування вентиляції між шарами покрівлі.
Шари покрівлі необхідно розташовувати у відповідній послідовності.
- Після обшивки слідує пароізоляція. Вона прибивається до крокв, знизу підбивається рейками.
- Після пароізоляційного матеріалу слідує шар укладання утеплювача.
- Потім йдуть контробрешітка і обрешітка.
- Після — гідроізоляція. Між теплоізоляцією та гідроізоляцією формується вентиляційний зазір, де спостерігається вільна циркуляція повітря.
- Потім — закріплюються шари покривного матеріалу. Між ним та гідроізоляцією також повинен вийти вентильований зазор.
Щодо аксесуарів покрівельної вентиляції.
Вентильоване повітря виводиться з покрівельного простору за допомогою аераторів, які здатні забезпечити створення тяги з урахуванням показників тиску. Водяна пара йде з-під покрівельного простору до того, як встигне завдати шкоди покрівельній системі. Отже, утворення конденсату та його подальше стікання в утеплювач запобігається.
На практиці використовуються аеротори різних типів. Частина — точені, тобто призначені для вентиляції окремих місць покрівлі. Наприклад, довгий коньковий аератор, що монтується на місці коньку. Пристрій має роздільні перегородки, структурні ребра, заглушки. Крім того, наявність спеціальних фільтрів, захищающих від потрапляння комах чи сміття. При застосуванні конькового аератора необхідно забезпечити приплив повітряних мас карнизу.
Практикується також установка вентиляторів на покрівлі. Існують різні їх види. Є пристрої, що містять гасник вібрації та вбудований шумопоглинач. Деякі перетворюють природну вентиляцію на штучну.
На практиці застосовується ще один пристрій — покрівельний дефлектор (вентилятор з низьким тиском). Щодо основних властивостей: видалення вологи, перешкода розривів та відшарувань покриття покрівлі, що підвищує його експлуатаційний термін.
Отже, при грамотно встановленій вентиляційній системі, ваше приміщення слугуватиме вам довго та перетвориться на місце для гарного відпочинку.